Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрТези. Ідея правосуддя як основа філософії правосуддя (тезовий огляд кількох ідей)

21.11.2009

Тема: філософія правосуддя / philosophy of justice

Тези наукової доповіді, представлені на Міжнародній науковій конференції молодих вчених, аспірантів і студентів «Актуальні  проблеми теорії та історії прав людини, права і держави», присвячена пам’яті видатних вчених-юристів П. О. Недбайла, О.В. Сурілова, В.В. Копєйчикова (м., Львів, 2009)

Бігун В. С., Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України

ІДЕЯ ПРАВОСУДДЯ ЯК ОСНОВА ФІЛОСОФІЇ ПРАВОСУДДЯ

[ТЕЗОВИЙ ОГЛЯД КІЛЬКОХ ІДЕЙ ПРАВОСУДДЯ]

Ідея, як правило, визначається як поняття, уявлення, що відбиває дійсність у свідомості людини та виражає її ставлення до навколишнього світу; думка про що-небудь. Ідея у філософській думці – це „те, що видно”, „видима сутність” (давньогрецька філософія), вічний і досконалий прообраз певної речі, справжнє буття (Платон), прототип усіх речей у свідомості Бога (святий Августин), поняття розуму, позбавлені відповідного предмету в чуттєвому досвіді (свобода, безсмертя, Бог) (Кант), загальні основи становлення (Гегель). Будь-яке людське знання починається з інтуїції, переходить до понять і завершається ідеями (Кант).

За аналогією, формально, ідея правосуддя є уявленням, що відбиває певний образ правосуддя у свідомості людини; ідея правосуддя – це ідеальний прообраз того, що мається на увазі під правосуддям у свідомості людини.

Осмислюючи правосуддя як феномен, можливо виокремити кілька ідей правосуддя. З-поміж інших, представимо та обґрунтуємо кілька з них.

Ідея правосуддя як судового захисту – це уявлення про правосуддя як про особливу систему, чия мета – захист за допомогою права – правовий захист, конкретизований судовим захистом (порушених) прав і законних інтересів тощо. Судовий захист – один із-поміж інших, єдиний чи допоміжний правовий спосіб захисту. У цьому смислі смисл права реалізовується як особлива форма захисту, наприклад, за допомогою суду: здійснити право, реалізувати права інакше було б неможливим, тому необхідне правосуддя.

Ідея правосуддя як правового захисту здійснюється нині й в Україні: суд – інструмент правового захисту людини (проголошеної найвищою цінністю), її прав і свобод. Так, Конституція України, з-поміж іншого, декларує, що „звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод … гарантується” (ч. 3 ст. 8), „кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе…” (ч. 4 ст. 32), „права і свободи людини і громадянина захищаються судом” (ч. 1 ст. 55), „кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ …” (ч. 4 ст. 55).

Правосуддя, за такої ідеї, вважається здійсненим у разі, коли забезпечено (ефективний) судовий захист.

Ідея правосуддя як справедливості – це уявлення про правосуддя як відповідність (ідеї) справедливості. Правосуддя і справедливість, як поняття, ототожнюються: правосуддя не вважається здійсненим, якщо воно не відповідає вимогам справедливості. Ідея справедливості може тлумачитися по-різному: як рівність (а порушення прав вважаться нерівністю, яку урівнює суд); пропорційність (збиток повинен бути рівноцінно відшкодований; правопорушник – понести адекватне покарання, визначене судом) тощо.

Проблема здійснення ідеї правосуддя як справедливості полягає у суб’єктивному характері розуміння (ідеї) справедливості: кожен може мати власне уявлення (ідею) справедливості. Як наслідок, при здійсненні правосуддя судами конституюються вимоги справедливості, конкретизовані в принципах: справедливого судового розгляду (радше ніж „справедливого судового рішення”). Разом із тим, втілення (принаймні, доктринальне) та розвиток ідеї правосуддя як справедливості уявляється в ідеї (та здійсненні) „справедливого правосуддя”.

Ідея правосуддя як форма здійснення судової влади уявлення про народовладдя через судочинство. Джерелом влади уявляється народ, звідси – народовладдя. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Здійснення судової влади, як частини державної влади в її поділі, зумовлене змістовною (потрібне спеціальне знання, навички, вміння) та формальною специфікою (відбувається у формі/формах судочинства), тому йдеться про здійснення судової влади як судочинства. Ця специфіка обґрунтовується ще і тим, що судова влада, як й інша державна влада, аби уникнути її зловживанням, повинна здійснювати свої повноваження у встановлених, зазвичай, конституцією межах і відповідно до законів.

Особливість цієї ідеї правосуддя в її акценті на формі – судочинстві, радше ніж на змісті. Звідси критика судочинства як неповноцінного правосуддя.

Ідея правосуддя як вирішення розсудження справ, спорів – уявлення про правосуддя як судове вирішення (через суд як арбітра) суперечки, спору. Чітко проявляється у різних видах (формах) судочинства, зокрема цивільному. У випадках кримінального судочинства припускається здійснення ідеї правосуддя як правового розв’язання конфлікту між сторонами чи державою, що охороняє матеріальні та духовні блага, від імені громадян, суспільства тощо та тим, хто вважається правопорушником.

Ідея (такого) правосуддя вважається здійсненою за умов вирішення конфлікту, спору. Проблематика цієї ідеї зумовлена оцінкою результатів вирішення спору – з позицій „правильності”, вимог справедливості тощо. За будь-яких умов винятково розгляд (на відміну від вирішення) справи як спору не констатує вирішення, відтак здійснення такої ідеї правосуддя.

Ідея правосуддя умиротворення – уявлення про правосуддя як примирення конфлікту, суперечки. Здійснення такої ідеї полягає у умиротворенні, примиренні сторін, що означає досягнення мети такого розуміння правосуддя. Здійснюється і „психологічно-правова” функція правосуддя: судові органи виконують функцію регулятора „правових емоцій”. Яскравий приклад різновиду такої ідеї – ідея „космології права” – концепції за якою кримінальний процес у Тибеті вважається завершеним, коли та якщо сторони досягли (поновили) гармонію у стосунках між собою, внутрішнім і зовнішнім світом.

Проблематика цієї ідеї правосуддя може полягати в підміні одних ідей правосуддя іншими, їх маніпуляції, „надцінних ідеях”, зловживанні правосуддям (наприклад, коли система правосуддя використовується для інших цілей, аніж реалізації права тощо).

Ідея правосуддя як судовий спосіб здійснення права – уявлення про правосуддя як особливий, судовий спосіб здійснення права. Сутність цієї ідеї полягає в тому, що право чи не найбільше здійснюється в своїй повноті, з-поміж іншого, саме в суді.. Проблематика цієї ідеї правосуддя полягає в тому, що вона є залежною від праворозуміння – з’ясування того, що мається на увазі під „правом”.

Підсумовуючи, відзначимо, що представлений перелік ідей правосуддя не є (і не може бути) вичерпним. Вважаючи, що ідея правосуддя закладає основу філософії правосуддя, предметом філософії правосуддя можна вважати ідею правосуддя, поняття правосуддя та його здійснення.

* *

Фото частини обкладинки книги „Ідея справедливості” А. Сен

Відзиви надсилати на е-адресу: vsbihun@hotmail.com

(с) В. С. Бігун, ЮрСлава (bihun.info, bihun.in.ua) – персональний сайт Славіка Бігун, 2009.





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign